КЗО" Середня загальноосвітня школа №39" ДМР

   





Учнівське самоврядування

Стан розвитку учнівського самоврядування
Удосконалення сучасної системи освіти й виховання сьогодні ставить перед педагогами нові завдання: демократизації й гуманізації стосунків, індивідуального підходу до дитини, розвитку її творчої особистості.
Найбільш перспективним напрямком у вирішенні цих завдань є перехід від традиційних, репродуктивних форм передачі знань та вмінь до інноваційно – технологічних.
Вони потребують від дитини – безпосереднього суб’єкту перетворень – активності, креативності, росту бажання постійного самовдосконалення та самоврядування.
Учнівське самоврядування - невід’ємна складова частини системи самоврядування в освіті.
Учнівське самоврядування є одним з найважливіших факторів формування в учнів умінь і навичок керівництва демократичними процесами, що відбуваються в державі.
Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування.
Учнівське самоврядування – це спосіб, принцип організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі в справах школи, класу, до вирішення важливих питань життя школи.
Головним завданням учнівського самоврядування є формування і розвиток соціально-активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості.
Шкільне самоврядування – це значний фактор педагогічно доцільної організації життя шкільного колективу, соціальної активності учнів, формування в них почуття власної гідності, можливостей виявляти себе в соціально значимих справах. Учителі нашої школи розробили основні напрями діяльності з органами самоврядування:
1) методично правильно готувати учнів до самоврядування;
2) педагогічно грамотно керувати їх діяльністю;
3) чітко визначати обов’язки;
4) зміцнювати і розвивати колективні традиції;
5) будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і педагогів на ідеях педагогіки співробітництва;
6) розширювати гласність в роботі органів самоврядування.
Процес створення самоврядного органу школи пройшов кілька етапів, кожний з яких супроводжувався правовим забезпеченням, тобто підготовкою відповідних документів.
Одним з етапів становлення учнівського самоврядування стало відновлення традиційних днів самоврядування.
В школі на День учителя з найбільш активних учнів формувалася шкільна адміністрація, педагогічний колектив.
На цілий день школа віддавалася у владу учням, саме в цей день вони отримували право приймати важливі рішення, проводити уроки, забезпечувати навчальний процес.
Дні учнівського самоврядування продемонстрували готовність учнів до самостійного вирішення частини питань життєдіяльності учнівського колективу.
Таким чином, у нашій школі склалися сприятливі умови для створення органу учнівського самоврядування. Процес створення учнівського органу самоврядування почався з правового забезпечення.
Були опрацьовані нормативні правові акти, що регламентують діяльність органів самоврядування. На підставі документів було окреслено коло питань, які будуть вирішувати органи.
Наступним кроком стало формування структури учнівського самоврядування, після обговорення в учнівському та педагогічному колективах структура була остаточно сформована.
Учнівське самоврядування побудовано у формі парламенту.
Щорічно учні таємним голосуванням обирають свого президента, який формує адміністрацію президента та кабінет міністрів.
Кабінет міністрів складається з 5 комісій:
«Знання»,
«Прес-центр»,
«Здоров’я»,
«Дисципліни та порядку»,
«Дозвілля».
За кожною комісією закріплюється вчитель, який направляє роботу комісії.
Кожна комісія має свій план роботи на рік, який складає кабінет міністрів.
Традиційні свята стали дійсно улюбленими святами дітей.
Кабінету міністрів була визначена виховна мета:
«Формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкретного вибору свого місця у житті; формування цілісної особистості, яка має такі гуманістичні риси як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність».
Для досягнення цієї мети органами самоврядування в школі проводяться акції:
«Пам'ять»,
«Привітай малюка»,
«Поміняй цигарку на цукерку»,
«Кращий щоденник»,
«Листівка»,
«Турбота»,
«Милосердя»,
«Весняний тиждень добра»,
«День довкілля» та інші.
У результаті тісної співпраці у школярів формується громадянська зрілість, активність, морально-етичні цінності, виховується почуття товариськості, взаємодопомоги, відповідальності за навчання та доручені справи.
Учнівське самоврядування приймає рішення з найважливіших питань життя школи у межах своєї компетенції і вносить пропозиції з питань навчання та виховання на розгляд адміністрації школи та педагогічного колективу.
Об’єктивно оцінювати свою діяльність парламенту допомагає вивчення думки учнів і вчителів школи, а також проведення учнівських конференцій.
У класних колективах зберігається така ж структура управління: кожен клас функціонує як підрозділ демократичної республіки, який органічно входить у загальну систему.
Члени парламенту зберігають традиції школи і започатковують нові, вони є організаторами і активними учасниками всіх шкільних заходів.
Не раз відзначалась активна участь парламенту у міських навчальних комплексних програмах.